З початку року на Одещині зафіксували кілька випадків травмування дітей на залізниці — серед них трагічна загибель підлітка, який виліз на дах нерухомого поїзда та отримав смертельний удар струмом. Захоплення, відоме як “зачепінг”, стає дедалі популярнішим серед молоді, але несе серйозну загрозу для життя і здоров’я. Фахівці пояснюють, чому діти йдуть на такий ризик і як вберегти їх від небезпеки.
Психологічні причини зачепінгу
Психологиня Ірина Орел вважає, що зачепінг — це не лише спроба знайти гострі відчуття, а й сигнал про глибші проблеми у підлітка. Часто такі вчинки викликані потребою у самоствердженні, пошуком уваги, браком підтримки в родині або невизначеністю у власній ідентичності.
— Поширення відео із зачепінгом у TikTok та Instagram підштовхує дітей наслідувати інфлюенсерів. Молодь прагне екстриму, популярності, лайків, відчуття “особливості”, — розповідає Ірина Орел. — Ситуацію ускладнює ідеалізація ризику в соцмережах, а також емоційна напруга чи проблеми вдома.
Психологиня радить батькам бути уважними до змін у поведінці дітей: різка дратівливість, протест, агресія можуть вказувати на пошук небезпечних емоцій. Не варто карати за інтерес до екстриму — краще створювати безпечну атмосферу для діалогу і проговорювати ризики. Важливими є також тренінги у школах щодо безпечної поведінки, самоприйняття та розвитку навичок відповідальності.
Технічні загрози зачепінгу
Залізничники наголошують — знаходитися біля колій і тим паче на вагонах украй небезпечно. Начальниця служби охорони праці регіональної філії “Одеська залізниця” Вікторія Марішко застерігає: головними ризиками є ураження струмом, травми від падіння з висоти, наїзд поїзда та навіть удар повітряної хвилі.
— Напруга у контактній мережі сягає 27 тисяч вольт. Не потрібно навіть торкатися проводів — смертельно небезпечно вже просто наблизитися до них ближче ніж на 2 метри, — попереджає Вікторія Марішко.
Залізничники встановлюють попереджувальні знаки, обгороджують небезпечні місця, проводять рейди та співпрацюють з поліцією, але підкреслюють: найбільша безпека — це усвідомлення ризиків самими дітьми та їхніми батьками.
Як струм впливає на організм
Лікар-комбустіолог Сергій Татюк пояснює, що ураження струмом — це не просто опік: електричний струм руйнує органи й тканини по всьому шляху проходження через тіло. Це може призвести до глибоких уражень серця, мозку, судин, до некрозу тканин та ампутації кінцівок навіть за незначних зовнішніх ушкоджень.
— Навіть якщо шкіра виглядає цілою, всередині можуть відбуватися тяжкі незворотні процеси, — зазначає лікар.
Відповідальність за порушення правил безпеки
Начальниця відділу ювенальної превенції поліції Одещини Вікторія Чалова нагадує: відповідальність за безпеку дітей несуть як самі підлітки (з 16 років), так і їхні батьки, якщо дитина молодша. Якщо ризикована поведінка призвела до тяжких наслідків, батьки можуть понести навіть кримінальну відповідальність за злісне невиконання обов’язків чи залишення в небезпеці.
Поліція та залізничники проводять у школах профілактичні заняття, пояснюють небезпеку зачепінгу, моніторять соцмережі та попереджають дітей і батьків про можливі наслідки.
Як захистити дітей
- Пояснюйте дитині реальні ризики та наслідки зачепінгу.
- Слідкуйте за змінами у її поведінці та інтересах.
- Будуйте довірливий діалог, цікавтесь друзями та дозвіллям дитини.
- Звертайте увагу на те, що дитина дивиться у соцмережах, обговорюйте побачене.
- Залучайте дітей до позашкільної активності, спортивних секцій та гуртків.
- Не ігноруйте попереджувальні знаки та правила на залізниці.
Під час канікул особливо важливо бути уважними до дітей — саме зараз підлітки найбільше шукають пригод і можуть потрапити у небезпечні ситуації. Відкритий діалог, підтримка та роз’яснення — найкращий захист від фатальних помилок.