Перемога Віктора Орбана на майбутніх парламентських виборах 12 квітня може стати тригером для радикальних реформ усередині Європейського союзу. За даними видання Politico, десять високопоставлених дипломатів підтвердили факт обговорення планів щодо зміни системи голосування. Брюссель прагне унеможливити ситуації, коли одна країна здатна паралізувати роботу всього блоку.
У центрі уваги – хронічне блокування ініціатив з боку Будапешта. Угорська дипломатія неодноразово перешкоджала ухваленню стратегічних рішень, що змушує партнерів шукати запобіжники. Останній такий інцидент стосувався 90 мільярдів євро кредиту для України та чергових санкцій проти РФ. Приводом стала зупинка нафтопроводу «Дружба» через обстріли, проте ситуація ускладнюється відвертим визнанням голови угорського МЗС Петера Сійярто про регулярні консультації з Москвою.
Офіційний Брюссель не приховує свого роздратування через таку політику. Поведінка Угорщини викликає жорстку реакцію керівництва європейських інституцій.
«Ніхто не має права шантажувати Європейську раду, ніхто не має права шантажувати європейські інституції. Те, що робить Угорщина – категорично неприйнятне», – підкреслив президент Євроради Антоніу Кошта.
Дипломати розглядають чотири основні сценарії нейтралізації вето. Один із варіантів передбачає розширення системи голосування кваліфікованою більшістю (55% держав, що представляють 65% населення), хоча це може викликати опір інших членів ЄС. Також обговорюється створення окремих коаліцій «за інтересами» для обходу вимоги про одностайність. Цей формат уже успішно випробували при постачанні зброї Києву, і Урсула фон дер Ляєн раніше називала його цілком прийнятним.
Економічний тиск залишається одним із найбільш дієвих важелів. Брюссель готовий заморожувати фінансування для країн, які ігнорують принципи верховенства права. Комісар Майкл МакҐрат прямо заявив, що доступ до європейських коштів напряму залежить від дотримання демократичних стандартів.
Найбільш суворим заходом є активація Статті 7 європейської угоди, що дозволяє позбавити країну-порушницю права голосу. Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає такий крок ефективним, хоча для його реалізації потрібна згода решти 26 держав. Важливо, що попри гостру кризу, повне виключення Угорщини зі складу Євросоюзу дипломатами наразі не розглядається.
Чи вдасться ЄС змінити правила гри, стане зрозуміло вже після оголошення результатів голосування в Угорщині. Втім, готовність до змін свідчить про глибоку системну кризу довіри до нинішнього угорського керівництва.