Росія у публічних заявах для Заходу говорить про Донбас як ключову тему переговорів, але водночас формує значно ширші вимоги – як територіальні, так і геополітичні. Про це йдеться в новому звіті американського Інституту дослідження війни.
Аналітики звертають увагу на розбіжність між риторикою Кремля назовні та заявами російських посадовців для внутрішньої аудиторії. Зокрема, головний переговорник РФ Кирило Дмитрієв назвав виведення українських військ із Донбасу «шляхом миру» для України.
Втім, у звіті зазначається, що реальні претензії Москви значно ширші. Під час доповіді 27 січня голова Генштабу РФ Валерій Герасимов неодноразово згадував про необхідність створення «буферних зон» у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях.
Російські посадовці пояснюють це потребою захисту окупованих районів Луганської та Донецької областей. Натомість у публічній версії 20-пунктного мирного плану США, України та Європи передбачено виведення російських військ із півночі України та Дніпропетровщини.
Інститут також наголошує: позиція Москви не обмежується українською територією і стосується відносин із НАТО та Заходом загалом.
Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін в інтерв’ю 26 січня заявив, що мирне врегулювання має бути спрямоване на усунення, за його словами, «корінних причин» війни.
А заступник голови комітету з питань оборони Держдуми РФ Олексій Журавльов наголосив, що Донбас – не головна проблема, і поставив питання, як Росія «буде поводитися з НАТО та нібито українським неонацизмом».
В ISW пояснюють, що ці заяви напряму пов’язані з вимогами Москви 2021–2022 років, серед яких:
- припинення розширення НАТО;
- повернення Альянсу до кордонів 1997 року;
- заміна нинішнього демократично обраного уряду України на режим, обраний Росією.
Інститут цитує матеріал ультранаціоналістичного видання «Царград», яке пов’язує територіальні апетити Кремля на сході України з ширшими воєнними цілями. Автори ставлять питання, чому Москва вимагає виведення військ лише зі сходу, але не із Запорізької та Херсонської областей.
Згодом це ж видання поширило слова російського «воєнкора», який заявив, що навіть у разі виведення ЗСУ з Донбасу Росія погодиться лише на тимчасове припинення вогню, щоб змусити Україну «розглянути» інші вимоги, зокрема «денацифікацію» та «демілітаризацію».
ISW вважає, що Кремль може намагатися змусити США відмовитися від участі в мирному процесі без остаточного врегулювання в обмін на переговори щодо стратегічних озброєнь.
Аналітики підсумовують:
«ISW продовжує оцінювати, що заяви російських чиновників, спрямовані на внутрішню російську аудиторію, такі як заяви Наришкіна та Журавльова російським державним ЗМІ, підтверджують, що вимоги Росії не обмежуються територією на сході України».
Інститут додає, що Москва не задовольниться миром, який не відповідає всім її вимогам, і натомість використовує інформаційні інструменти, щоб домогтися превентивної капітуляції України:
«Зусилля когнітивної війни мають на меті досягти того, чого Росія не зможе досягти у військовому плані – забезпечити перемогу над усією Україною».
Раніше Financial Times повідомляло, що адміністрація США нібито дала зрозуміти Києву: гарантії безпеки можуть бути пов’язані зі згодою України на мирну угоду з відмовою від Донбасу. Видання також цитувало анонімного українського посадовця, який заявив, що США «зупиняються щоразу, коли можуть бути підписані гарантії безпеки».
У Білому домі ці твердження заперечили. Заступниця прессекретаря Анна Келлі заявила:
«Це абсолютно не так. Єдина роль США у мирному процесі полягає у зближенні обох сторін для укладання угоди. Прикро, що Financial Times дозволяє зловмисним суб’єктам брехати анонімно».
26 січня речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що територіальне питання в межах так званої «формули Анкориджа» має важливе значення для Росії, не розкриваючи її зміст.
За даними Reuters, ця формула передбачає контроль Росії над усім Донбасом і заморожування решти лінії фронту. Російські чиновники регулярно апелюють до «домовленостей», які, за твердженням Кремля, були досягнуті на американсько-російському саміті в Анкориджі в серпні 2025 року, хоча за підсумками тієї зустрічі президенти Дональд Трамп і Володимир Путін про жодні домовленості не повідомляли.
25 січня президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Україна очікує на їх підписання.