Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що готова представляти Європейський Союз у потенційних переговорах із Росією. Це, за її словами, є частиною її посадових обов’язків – навіть попри ордер на арешт, виданий російською владою.
Посадовиця зазначила, що наразі мова про безпосередні переговори ще не йде. Однак у разі потреби вона готова взяти на себе роль представника ЄС у діалозі з Москвою.
«Звісно, це один із моїх посадових обов’язків. Очевидно, що я готова це зробити, якщо виникне така необхідність. Але наразі ми ще не на тому етапі. Питання в іншому – які саме вимоги ми висуватимемо», – сказала Каллас.
Вона також підкреслила, що ключовим у будь-якому можливому діалозі буде не персоналія представника, а зміст переговорів та позиції сторін.
«Для мене найважливіше, щоб ми заздалегідь домовилися, про що говоритимемо з росіянами, коли опинимося за столом переговорів. Не так важливо, хто саме буде цією людиною. Важливо, що вона говоритиме і які вимоги висуватиме», – наголосила дипломатка.
Однією з причин, чому Європейський Союз має бути безпосереднім учасником будь-яких переговорів, Каллас називає питання майбутнього України. За її словами, рішення щодо перспективи членства Києва в ЄС не можуть ухвалюватися без участі самого союзу.
«Це не можуть вирішувати американці чи росіяни. Очевидно, що місце України – в Європі, а вступ до Європейського Союзу є найсильнішою гарантією безпеки. Ми говоримо про це дуже чітко. Нам також потрібно виконати свою “домашню роботу”, але водночас і Україна має проводити реформи», – пояснила вона.
Ці слова пролунали у відповідь на питання про ідею президента України Володимира Зеленського закріпити конкретну дату вступу країни до ЄС у можливій мирній угоді. Раніше очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн давала зрозуміти, що такий сценарій наразі виглядає нереалістичним.
Попри дипломатичну діяльність Каллас на європейському рівні, у Росії її оголосили в розшук. У лютому 2024 року Міністерство внутрішніх справ РФ включило тодішню прем’єр-міністерку Естонії до списку розшукуваних осіб.
Російські слідчі органи не оприлюднили деталей справи. Відомо лише, що її розшукують за статтею Кримінального кодексу Росії.
За даними медіа, причиною кримінального переслідування могла стати позиція естонської влади щодо радянських пам’ятників. У 2022 році спеціальна робоча група при державній канцелярії Естонії запропонувала демонтувати або замінити 244 із 322 радянських монументів, розташованих на території країни.
Ініціатива викликала різку реакцію Москви, після чого російські правоохоронні органи й оголосили Каллас у розшук.