Після тристоронніх зустрічей у столиці ОАЕ українська сторона говорить не лише про домовленість щодо обміну полоненими. У парламенті стверджують: делегація виконала ще дві політико-дипломатичні задачі.
Про це розповів народний депутат від “Слуги народу”, голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. За його словами, окрім питання звільнення військовополонених, Україна в Абу-Дабі мала два додаткові орієнтири і “зі своїм завданням впоралася”.
Перша мета – утримати президента США Дональда Трампа у переговорному процесі. Друга – зняти ґрунт для провокацій з боку Кремля, який, за словами депутата, намагається нав’язати тезу, ніби Київ не зацікавлений у мирі.
“Було б набагато гірше, якби він повністю відключився, так би мовити, від цього переговорного процесу. А по-друге, ми намагаємося нейтралізувати різного роду провокації, які вчиняє Путін, зокрема намагаючись звинуватити Україну, що нібито ми не зацікавлені в мирі. Це дві політико-дипломатичні задачі, з якими наша делегація впоралася”, – вважає Олександр Мережко.
Водночас, як наголосив парламентар, ключова суперечка нікуди не зникла – територіальне питання. Саме воно, за оцінкою Мережка, лишається головним “каменем спотикання”.
“Насправді йдеться про абсурдну і провокаційну вимогу Путіна щодо виведення українських військ з території Донецької області. Тобто Путін розуміє, що це абсолютно не є прийнятним для України, але він намагається просувати це суто в провокаційних цілях, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні і намагатися використати наших американських партнерів, щоб звинуватити, що нібито ми не хочемо миру”, – сказав він.
Мережко також озвучив, до якої моделі, на його думку, варто повернутися. Йдеться про план, який раніше пропонував президент Трамп.
“Тобто беззастережне припинення вогню вздовж лінії фронту. І з наданням відповідних надійних гарантій безпеки України”, – сказав Мережко.
Черговий раунд тристоронніх перемовин між Росією й Україною за посередництва США відбувся 4 – 5 лютого в Абу-Дабі. Повідомлялося, що результатом зустрічі стала домовленість про обмін військовополоненими – перший за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф охарактеризував дискусії 4 та 5 лютого як “конструктивні та зосереджені на тому, як створити умови для міцного миру”. За його словами, під час переговорів також обговорювали припинення вогню.
Це не перший такий формат: перші від початку повномасштабної війни РФ тристоронні переговори між Україною, США й Росією відбулися 23 – 24 січня в Абу-Дабі. Наступний етап спершу планували на 1 лютого, однак згодом стало відомо, що зустрічі перенесли на 4 – 5 лютого.
Раніше, 28 січня, держсекретар США Марко Рубіо також говорив, що невирішеним лишається територіальне питання: Росія вимагає виведення ЗСУ з тієї частини Донецької області, яку її війська не захопили. А 25 січня президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі заявляв, що позиція Києва щодо територій не змінилася, при цьому до компромісів мають бути готові всі сторони, і двосторонні гарантії безпеки зі США готові “на 100%”, тож Київ очікує на їх підписання.
Зеленський також у грудні зазначав, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України – “у форматі виборів чи у форматі референдуму”.
У Кремлі тим часом продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, на що раніше звертали увагу аналітики ISW.