Міністерство закордонних справ України викликало посла Угорщини Антала Гейзера та заявило рішучий протест через дії угорських правоохоронців щодо українських інкасаторів. У Києві вважають, що під час затримання громадян України були грубо порушені міжнародні норми та консульські правила.
Зустріч у МЗС відбулася 9 березня. Українська сторона заявила, що отримані від затриманих деталі їхнього перебування під вартою свідчать про порушення міжнародних зобов’язань Угорщини.
Йдеться, зокрема, про недотримання положень кількох міжнародних документів:
- Європейської конвенції з прав людини
- Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року
- українсько-угорської консульської конвенції
За даними МЗС, громадян України затримали, коли вони перевозили цінний вантаж із Відня до України. Рейс виконувався відповідно до міжнародного контракту між Raiffeisen Bank International AG та державним «Ощадбанком».
«До угорської сторони було доведено позицію про неприйнятність застосування до українських громадян заходів залякування і психологічного тиску, а також щодо надмірного застосування сили», – заявили у зовнішньополітичному відомстві.
Окремо дипломати звернули увагу на те, що українських консулів не допустили до затриманих, хоча відповідний запит був направлений дипломатичними каналами.
Під час розмови з послом у МЗС також запросили пояснення щодо нового законопроєкту, підготовленого парламентською фракцією угорської владної партії «Фідес».
Документ передбачає можливість утримувати вилучені у українських інкасаторів готівку та золото протягом двох місяців, поки триває розслідування. Законопроєкт подали до парламенту 9 березня, а його розгляд може відбутися вже 10 березня.
За словами українських дипломатів, інкасатори формально проходили у справі як свідки, однак поводження з ними було значно жорсткішим.
Затримані повідомили, що:
- їх утримували в кайданках близько 28 годин
- під час перевезення їм зав’язували очі
- у них вилучили особисті речі, включно з мобільними телефонами
- вони не могли повідомити родичів, посольство чи роботодавця про своє місцезнаходження
Більшість особистих речей, вилучених під час затримання, за словами МЗС, так і не повернули.
Окрему тривогу викликала ситуація з одним із інкасаторів, який має інвалідність і страждає на цукровий діабет. Дипломати повідомляють, що медичну допомогу чоловіку надали лише після втрати свідомості.
Йому примусово ввели препарат, після чого різко підвищився рівень цукру в крові та почалася гіпертонія. У результаті чоловіка довелося госпіталізувати.
Також зазначається, що під час допитів на затриманих чинили психологічний і фізичний тиск. Їм не забезпечили можливість давати свідчення українською мовою – спілкування велося російською.
Крім того, інкасатори не мали доступу ні до адвоката, ні до українських консульських представників.
6 березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що угорська влада фактично «захопила в заручники» сімох громадян України – співробітників державного «Ощадбанку». Вони виконували рейс на двох інкасаторських автомобілях між Австрією та Україною.
Національна поліція України відкрила кримінальні провадження за фактами викрадення громадян України та службового автомобіля банку на території Угорщини.
Пізніше того ж дня всіх затриманих звільнили, і вони повернулися до України.
МЗС України після інциденту порадило громадянам утриматися від поїздок до Угорщини або транзиту через її територію.
У самому «Ощадбанку» заявили, що угорська сторона не надсилала жодних повідомлень ні до, ні після затримання працівників. У фінустанові наголошують – не бачать жодних юридичних підстав для зупинки інкасаторських автомобілів.
За даними банку, у транспорті перевозили державні кошти і банківські метали:
- 40 мільйонів доларів США
- 35 мільйонів євро
- 9 кілограмів золота
У фінустанові пояснюють, що після початку повномасштабної війни перевезення валюти та банківських металів здійснюється наземним шляхом. Подібні рейси інкасаторські автомобілі виконують регулярно – приблизно раз на тиждень.
Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що у влади виникли питання щодо транспортування такої значної суми готівки через територію країни.
«Це величезна сума готівки. Якщо це банківська операція, то чому вона не проводиться переказом між банками? Чому така сума подорожує готівкою, ще й через Угорщину?» – заявив угорський дипломат.
За його словами, угорська влада має намір провести детальне розслідування і чекатиме від Києва пояснень щодо походження та призначення коштів.