30 вересня Одеса потрапила під удар стихії – за добу тут випало 94 мм опадів, що майже вдвічі перевищує місячну норму. Негода забрала життя десяти людей, серед них – ціла родина з п’ятьох. Однією з найбільш уражених локацій стала вулиця Балківська. Щоб зрозуміти, чому дощова інфраструктура не впоралася з водою, громадський діяч Євген Лата спустився у колектори під Балківською та в районі Пересипського мосту.
Як Балківську залила вода 30 вересня
За даними провідної синоптикині Олени Тарнавської, із 94 мм опадів 73 мм випали у другій половині дня. На тлі людських втрат Президент України Володимир Зеленський доручив віцепрем’єр-міністру Олексію Кулебі повну перевірку дій міських служб і причин масштабу наслідків. За словами Кулеби, під час зливи вдалося врятувати понад 380 людей.

«Хотів побачити, що змінилося»
3 жовтня Євген Лата, який ще у 2011 – 2013 роках досліджував підземну гідросистему Одеси, спустився у головне русло та відвідні тунелі під Балківською. Каже – швидка течія вимиває дрібне сміття, але в місцях утворення «запрудин» накопичуються цілі завали.
«У деяких секціях внизу дуже багато сміття. Номінальна висота колектора близько 4 метрів, а через нашарування фактичний просвіт місцями зменшився до 2,5 – 3 метрів. Це відразу ріже пропускну здатність», – розповів Лата.
За його словами, головний вузол проблем – не тільки магістральні галереї, а й резервні відводи та дрібні дощові труби, які мають скидати велику воду у колектор. «Багато з них повністю забиті – вода туди просто не заходить», – наголошує він.

Резервний став – хороший задум, але замалий
Дослідник підземної Одеси Роман Маузер пояснює, що під час екстремальних опадів систему має підстраховувати резервний став – акумулювати надлишки та знижувати пік у колекторах. Та розрахункові об’єми виявилися мізерними щодо реальних потоків.
«За моїми розрахунками, площу й глибину резервного ставу треба збільшувати майже у десять разів. Інакше він не перехопить хвилю. До того ж резервний колектор, що з ним пов’язаний, практично забитий сміттям і потребує повної розчистки», – каже Маузер.
Технічно це надскладно – важка техніка не може під’їхати всередину, роботи треба організовувати з поверхні вулиць. «Без замовлення таких робіт містом та виділення коштів завдання не зрушить», – додає він.

«Це колишня річка, закатана у бетон»
Маузер нагадує, що дві сотні років тому на місці Балківської протікала річка. У 1970-х її русло закрили колекторами, а зверху проклали дорогу. Відтоді нових великих колекторів місто фактично не будувало – працює умовно поєднана система, де фекальні та дощові стоки йдуть одними тунелями. У штатному режимі вода потрапляє на очисні споруди, але під час повені скидається в море без очистки.
Клімат змінюється – підтоплення ставатимуть частішими
Геолог Дмитро Жданов застерігає – інтенсивні зливи вже не виняток, а нова норма. І частина районів неминуче залишатиметься в зоні ризику.
«Балківська – це балка і водозбір у природній низині. Ми збудувалися в руслі – тож воно регулярно заповнюватиметься. Потрібно обмежити щільну забудову в центрі, збільшити зелені площі, давати воді можливість вбиратися у ґрунт», – пояснює фахівець.
Що робити негайно і що будувати стратегічно
Директор центру інженерних досліджень НАН України Валентин Лопотан називає перший крок очевидним – прочистити приєднані до Балківської колектори. Це знизить рівень води на прилеглих вулицях, хоча, за його оцінкою, ефект становитиме лише 10 – 15%.

Справжнім вирішенням він вважає будівництво глибоководного колектора від вулиці Воробйова до Хаджибейського лиману – на глибині близько 40 метрів, зі стартовим діаметром 1 800 мм, далі – до 3 метрів. До нього мали б під’єднатися всі гілки з Балківської, а дощова вода двома триметровими перемичками прямувала б на поля зрошення.
Закон є – бракує ресурсів на експлуатацію
Професор КНУБА Олександр Кравченко нагадує, що господарсько-побутову каналізацію обслуговує водоканал, а зливова історично залишалася «нічийною» – без визначеного балансоутримувача та техніки для догляду. Лише кілька років тому ухвалили закон, що вперше ввів поняття зливових вод і зобов’язав ними управляти.
«Якби норми запрацювали на повну, більшість проблем із дощовою каналізацією зняли б. Але під час війни бюджет міста не витягне такі проєкти сам. Потрібні гранти та кредитні програми – без зовнішнього фінансування модернізацію не реалізувати», – зазначає він.

Реакція влади та слідство
Після загибелі людей відкрито кримінальне провадження. Президент ініціював комплексну перевірку дій міських структур. Мер Одеси Геннадій Труханов заявив, що всі підрозділи працювали та місто готове звітувати за свої кроки.
«Ми відповідаємо за свої дії. Наші служби відпрацювали. Прошу об’єктивного розгляду справи і фіксації того, що реально зроблено», – сказав міський голова.
Довідка про подію
30 вересня в Одесі випала майже двомісячна норма дощу. Оголошено червоний рівень небезпеки. Загинули десятеро людей, у тому числі родина з п’ятьох. Рятувальні служби завершили пошукові роботи, тривають аварійно – відновлювальні заходи.
